24.07.2024

Кіборг Барс, українські суди та контрабанда лісів Буковини – історія про справу Валерія Красняна

Кіборг Барс, українські суди та контрабанда лісів Буковини – історія про справу Валерія Красняна
16.04.2024 02:47

23 листопада 2023 року через підрив позашляховика міною, яку заклала ворожа ДРГ, на Харківщині загинув 51-річний Валерій Краснян із позивним "Барс".

"Він спочатку зранку подзвонив, потім в обід, – розповідає про останній день чоловіка Наталія Волошина. – "Ти якийсь засмучений? – кажу. – Чи втомлений?". Валера відповів: "Працювали, іду відпочивати". Думала, він лягає спати. Але виявилось, у нього був ще один вихід".

У 2014 році Валерій Краснян воював у складі "Айдару" та Добровольчого українського корпусу. Захищав Донецький аеропорт. Став "кіборгом", з якого вилили воскову фігуру для музейної експозиції в Києві.

Реклама:

На фронт повернувся, коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ. Воював у складі УДА Дмитра Яроша, а потім у 107-ій окремій бригаді тероборони.

Штурмовик, розвідник. Кавалер орденів Данила Галицького. Народний Герой України.

"Я з дитинства був хуліганом", – сміявся сам Валерій зі свого характеру в інтерв’ю УП поміж роздумів про справедливість та майбутнє України.

Ту бесіду з журналістом УП за п’ять місяців до власної смерті він закінчив словами: "Хочу, щоб мої діти пишалися мною. Щоб знали: от був такий упертий дурак, який рубає зразу з кінця. Одне єдине: я не хочу померти на війні так би мовити "кримінальним". З тією вигаданою справою, яку так і не закрили".

Справа, про яку розповідав тоді Краснян, стосувалась події, що відбулася 2016 року в його рідному селищі Глибока Чернівецької області. Валерій відреагував на дзвінок односельців, які жалілись на незаконне розкрадання буковинських лісів і бездіяльність правоохоронців.

Взявши з собою побратимів, він приїхав до селища, де зупинив вантажівку з деревиною. Красняну інкримінували злочин по двох статтях – ч. 4 ст. 296 (хуліганство із застосуванням зброї) та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю).

Розгляд справи затягнувся на кілька років. Всупереч власним побоюванням, "кримінальним" Барс не загинув. Але сталося інше: 5 березня 2024 року, за три місяці після його загибелі, Герцаївський районний суд визнав Валерія Красняна винним.

Реклама:

"За кілометр видко в лісі"

Потік новин про "бурштинову лихоманку" та апокаліптичних картинок з Полісся в 2016 році зробили малопомітною іншу катастрофу – вирубку лісів на Буковині.

Тоді місцеві активісти та регіональні журналісти підіймали тему на своєму рівні, але до центральних ЗМІ вона доходила рідко. На брифінгах у столиці правоохоронці інколи рапортували про розкриття чергової схеми вивезення деревини за кордон, але контрабанди менше не ставало.

Сергій Савчук із селища Глибока живе за 200 метрів від того, що колись було справжнім лісом.

"Колись за п’ять метрів у лісі не видко було людину, – згадує він. – А тепер за кілометр видко. Вікові дуби нищили масово. Пилили на дошку, везли більше всього в Словенію, Італію.

День у день їхала машина. Стільки того лісу вивозили, що дороги розбиті були! Пропали гриби, ягоди, дичина".

Як каже дружина Барса Наталія Волошина, мешканці Глибоки неодноразово зверталися до її чоловіка і просили допомогти.

Близькі та друзі про Барса: "Видавав із себе крутелика, але був дуже добрим", "доросла дитина", "їжак, який став котиком після народження дітей"

"Валера очолював центр допомоги учасникам АТО в Чернівецькій області, – розповідає Волошина. – Пізніше був радником губернатора у справах ветеранів.

У нього телефон розривався. Люди вже переповідали одне одному: є проблеми – звертайся до Барса. З різних приводів: лікування, навчання дітей загиблих бійців у вишах, пільгові дрова".

Реклама:

"Багато було скарг щодо розкрадання лісу, – веде далі Наталія. – Він радив, куди треба йти. А коли потім йому казали, що влада і правоохоронці не допомагають, що немає взагалі управи, одного разу не витримав, поїхав з побратимами".

"Валерій дуже добрий, безотказний пацан був, – додає Сергій Савчук. – Працював при владі, міг шось зробити. А ми що? Прості смертні. Тому люди йому дзвонили".

Валерій Краснян із дружиною Наталією Волошиною

"З особливою зухвалістю"

Ввечері 5 квітня 2016 року в селищі Глибока на вулиці Героїв Небесної Сотні, колишній Центральній, було галасливо.

Коротка фабула інциденту, яка увійшла в матеріали справи, розповідає, як Валерій Краснян на Ford Mondeo зупинив "з хуліганських мотивів" УРАЛ 5557 із причепом, "створивши аварійну обстановку на дорозі".

Під час зупинки вантажівки пролунали постріли. Декілька "попереджувальних" – у повітря. Ще один – "неконтрольований", коли Краснян намагався витягнути з кабіни водія Костянтина Лопуляка, селищного депутата-самовисуванця, якого на той час пов’язували з ВО "Свобода".

На місці інциденту слідчі знайшли три гільзи калібру 9 мм, залишки крові, пороху та отвір в лобовому склі УРАЛа.

У звинуваченні прокуратури йдеться: внаслідок сутички Лопуляк отримав легкі тілесні ушкодження – "синці на плечі та садна на волосяній частині голови".

Побратими про Барса: "харизматичний", "людина-глиба", "відчайдух, який бився на фронті, як вовк", "з Барсом не страшно", "де Барс – там перемога"

Майже два роки слідство тупцювало на місці. У 2018 році прокуратура поновила розгляд справи, подала клопотання про обрання Валерію Красняну запобіжного заходу. Але цей запит не задовольнили, Барс залишився на свободі.

"До 2018 року історія, здавалося б, вичерпалась, справа стухла, – згадує адвокат Віталій Коломієць, який захищав Валерія в минулому, а тепер знов підключився до захисту. – І ось Барс заходить у Чернівецьку ОДА радником, продовжує свою активність. Йому згадують той випадок, дають підозру.

Хуліганство – типова стаття для всіх активістів в Україні. Візьміть будь-кого з активною громадянською позицією. Майдан – це "хуліганство" з їхньої точки зору (суддів, прокурорів – УП).

Реклама:

А ще йому інкримінували незаконне поводження із зброєю, знайшовши три гільзи. Але не саму зброю".

"Суд визнав Валерія хуліганом, який "вчинив злочин з особливою зухвалістю, винятковим цинізмом та неповагою до суспільства". Але це не може бути хуліганством", – вважає Коломієць.

Він пояснює: Краснян не заперечував, що приїхав до рідного селища. Зробив це після звернень мешканців: "Його просили зупинити цей беспрєдел. І єдиним його мотивом було допомогти людям".

Валерій Краснян та Валерій Бондаренко (ліворуч) з позивним "Француз" , який був із Барсом під час його загибелі. Бондаренко отримав важкі поранення, але вижив

"Особисто для мене ключова несправедливість полягає в тому, що, як з’ясувалось, у 2017 році одному з хлопців, який був тоді з Барсом, за того ж самого прокурора інкримінували абсолютно іншу статтю "Самовільне присвоєння владних повноважень".

Тобто його мотив був зупинити можливе правопорушення, він діяв із законною метою. Але не розібрався в ситуації та вдався до методів, до яких мають право вдаватися тільки повноважні органи. Цього хлопця суд визнав винним, але звільнив від кримінальної відповідальності, тому що він "щиро покаявся та сприяв розкриттю злочину".

Поранення Карандаша

"Хлопець", про якого згадує Віталій Коломієць, і який зупиняв лісовоз разом із Барсом – Євген Марусик на псевдо "Карандаш".

У квітні 2019 року, після декількох років мовчання, на своїй сторінці у "Фейсбуці" він розказав про "повну хронологію того дня".

Якщо коротко, то кульмінація інциденту очима Марусика виглядала так: коли Валерій Краснян зупинив УРАЛ, Євген заліз у кабіну через праві двері, шукаючи документи на деревину. А Барс відкрив ліві.

Знаходячись на підніжці кабіни, Краснян зробив два постріли в повітря з пістолета Макарова. А потім, за словами Марусика, вдарив рукояткою по потилиці водія, після чого одразу пролунав ще один постріл.

Куля прострелила Марусику щоку та ніс. Кровотечу зупинили в місцевій лікарні. Від госпіталізації він відмовився.

Хай там як, а цей епізод із пораненням, яким поділився публічно Марусик, не увійшов ані до справи самого Євгена, ані до справи Барса.

Валерій Краснян з дружиною Наталією та шестирічними двійнятами Богданкою та Миколкою

"Українська правда" зв’язалась із Євгеном телефоном. Він повторив, що все відбулося саме так, як було описано п’ять років тому в його соцмережах.

З бесіди з Марусиком стало зрозуміло, що після інциденту з лісовозом відносини між ним та Барсом зіпсувалися. Доходило до словесних конфліктів.

"Мій адвокат розділив два провадження. По моєму прокуратура інкримінувала присвоєння владних повноважень, від кримінальної відповідальності мене звільнили в залі суду", – розповів Марусик.

"Всі рухи по справі Барса мене не цікавили і не цікавлять, – сказав Євген. – В ній я не проходив навіть як свідок. Вже не говорю, що не проходив як постраждала сторона. Хоча по сарафанному радіо розповсюджували інформацію, ніби я накатав заяву на Барса.

Я навіть не знав (до дзвінка УП – Ред.), що йому дали вирок . Якщо чесно, мені все одно.

Я знаю, що він загинув. Знаю, що в нього дітки прекрасні залишились сиротами. Знаю, що Наташа залишилась вдовою".




TOP

Власть

Tags